Як важко часом буває від того, що твої старання не оцінили, що зрозуміли тебе неправильно, відреагували не так, як здавалося єдино вірним. Усі ці почуття знайомі, мабуть, кожному. Ми приймаємо близько до серця навіть те, що не має прямого відношення до нас. Але чи є спосіб перестати так робити і зажити повним життям без постійної небезпеки бути враженими? Сьогодні ми навчимося це робити!
Звичайний сценарій
Людина найчастіше гостро реагує на те, що йде не за його планом. Прикладів із повсякденного життя можна навести безліч. Але в результаті ми завжди отримаємо:
«Як вони не оцінили моїх старань. В чому справа? Мене, мабуть, не люблять і не поважають…»
Наведемо такий приклад для наочності. Дружина вигадала зробити чоловіку сюрприз – романтичну вечерю. Вона, звісно, його про це не попередила. Хто ж попереджає про сюрпризи?
І ось вона сходила в магазин, приготувала смачні страви, запалила свічки, одягла спокусливу сукню. А чоловік, прийшовши додому, зобразив чи то здивування, чи радість, а по суті йому ніяково. Він саме домовився сходити з друзями в бар, щоб випити пива.
Виходить, що старання були марними, а щирий порив обрубаний на корені. І що найцікавіше, жінка хотіла якнайкраще.
Чому близькі люди ранять найсильніше, і що таке екологічні відносини
Близько до серця ми сприймаємо все, чому надаємо великого значення, що для нас є найвищою значущістю. Не дивно, що вчинки та слова найближчих можуть зачепити нас за живе.
Сторонні, навіть якщо з ними трапляється конфлікт, не здатні поранити нас надто глибоко. А перед рідними ми відкриті, беззахисні, а отже будь-яке необережне слово може завдати болю. Виною тому, звичайно, завищені очікування. Ми так сильно загралися в надію, що всерйоз чекаємо, ніби люди будуть поводитись за нашим планом, промальованим у голові.
Адже всередині кожна людина впевнена, що знає, як краще. Але це «краще» стосується лише її самої. Це важко визнати, ще важче відчути. Адже близька людина теж відчуває стрес і дискомфорт від того, що не виправдала ваших очікувань і ненароком опинилася в ролі кривдника. Хоча, здавалося б, нічого не віщувало біди.
Добрі наміри, як відомо, це те, чим вимощена дорога в пекло. Приймаючи рішення із найкращих спонукань, ми майже завжди порушуємо особистий простір іншої людини. Але енергетичні закони нашого світу такі, що відповіддю Всесвіту буде «удар під дих». Вона захищає право кожного індивіда жити так, як хоче, і приймати рішення самостійно.
Правильні відносини ще називають екологічними. Іншими словами, повинен дотримуватись баланс потреб кожної людини. Навіть якщо ви знаєте чоловіка чи дитину, як свої п’ять пальців, ви не можете вгадати його конкретні думки та бажання.
Як припинити приймати все близько до серця: правило балансу
Вигадуйте правильно
Наші думки є основою для реалізації конкретних сценаріїв. Коли ми чогось чекаємо, то прокручуємо в голові картинку, де у кожного своя, чітко відведена йому роль. У цій виставі є як добрі, так і погані персонажі – класика жанру.
Але життя це не сценарій до кінофільму. Ситуації створюються спонтанно багатьма учасниками, але ви відповідаєте лише за себе. Так, не варто думати про інших людей погано, чекати від них підніжки, грубості та хамства. Такі проекції – це ваш внесок у об’єктивну картинку. Не можна нав’язувати у своїх думках іншим людям ні добрі, ні погані ролі. Головне, самому випромінювати добро і брати відповідальність лише за себе.
Дотримуйтесь правила екології відносин
Так як ми не можемо точно знати, що буде краще для іншої людини в даний момент, не варто постійно намагатися “заподіяти йому добро”.
У наведеному вище прикладі жінці варто заздалегідь поцікавитися, чи немає у чоловіка планів на вечір. На таке просте і пряме питання вона отримала б таку ж просту і однозначну відповідь. І тоді могла без ризику влаштовувати свій сюрприз чи відкласти його. Як бачите, немає нічого простішого. Варто лише перестати вигадувати життя за інших.
Перестаньте бути причиною
Знецінення себе відбувається саме через впевненість у корисності своїх дій для інших. Ніхто не застрахований від того, що надане добро зовсім не стане в нагоді, що люди не потребували турботи і тяжіють нею. Це і є втручання у особистий простір іншої людини. Ми самі – причина своїх розчарувань, знецінення старань та найкращих намірів.
Натомість варто завести звичку відповідати лише за себе, за свої рішення та вчинки. Якщо хочете допомогти, то запитайте, чи потрібна ця допомога, або дочекайтеся, коли її попросять.
Основа турботи про себе – це табу на програмування розвитку подій. Якщо привчити себе до цього, нічого не доведеться приймати близько до серця.
