У кожної пари трапляються складні часи та труднощі – часом необхідно докласти зусиль і пережити кризу, але іноді жодні причини не можуть виправдати бажання зберегти приречений союз.
Як правило, на рівні підсвідомості люди завжди розуміють, що їхні стосунки добігли кінця, проте через різні обставини (нав’язані установки, тиск суспільства, сформовані звички) вони відмовляються прийняти цей факт і вирішують наполегливо боротися за те, що вже навряд чи вдасться воскресити.
Розбираємо п’ять найгірших причин, щоб зберігати зруйновані стосунки.
Заради дитин
Одна з найпоширеніших причин, через які пари не розходяться – спільні діти. Прийнято вважати, що дитина повинна зростати в повній сім’ї, але те, якою ціною буде досягнуто цієї мети, питання вже другорядне.
Регулярні скандали на очах дітей, невдоволення одне одним, відсутність спільних інтересів – подібна атмосфера вкрай негативно впливає не лише на психіку партнерів, а й на здоров’я дитини.
Важливо зрозуміти, що збереження стосунків заради дітей лише шкодить їм – якщо дитина бачить, що її батьки, живучи під одним дахом, ледве терплять один одного, у неї може скластися помилкове уявлення про те, як мають виглядати здорові стосунки, а крім того, це також може негативно позначитися на її комунікації з батьками.
Через відсутність інших претендентів
Багато жінок нерідко тримаються за стосунки, які не приносять їм щастя та задоволення, лише тому, що бояться самотності. Це може пояснюватися кількома причинами: нав’язаними в дитинстві установками, що стосуються того, що головна мета будь-якої жінки – заміжжя, тиском суспільства, страхом змін, невпевненістю в собі та власних силах.
Ці причини змушують жінку приймати ситуацію як належне і демотивують зміну власного особистого життя на краще.
Варто пам’ятати, що часом самотність не тільки дарує можливість перепочити і розібратися в собі, а й дозволяє відкрити для себе зовсім інше життя, в якому, ймовірно, знайдеться місце по-справжньому щасливим і гармонійним відносинам.
Заради уявної стабільності
«Ми вже п’ять років разом, шкода ось так все кинути» – подібну фразу можна часто почути від людини, яка не відчуває себе щасливою у тих відносинах, у які вона вклала багато ресурсів за довгий час.
Однак у випадку, якщо союз будується на основі соціальної/фінансової/моральної вигоди, він уже є партнерством, а не стосунками.
Тут важливо зазначити, що якщо партнерам комфортно жити в таких умовах, то такий зв’язок має право на існування, але якщо потреби одного з учасників не задоволені, не варто триматися за ці стосунки – рано чи пізно гонитва за уявною вигодою призведе до розчарування.
Через страх осуду
«Батьки цього не переживуть»; «Що скажуть друзі?»; «Зараз усі почнуть шепотітися за спиною» – коли такі думки починають вас відвідувати, це вже не про кохання, а про потреби оточуючих, чиє замовлення ви хочете виконати.
Іншими словами, вам настільки важлива думка інших, що ви готові поступитися власним комфортом та щастям.
По-перше, ви ніколи не зможете задовольнити очікування всіх ваших рідних, близьких, друзів, сусідів. По-друге, ваше життя належить лише вам, і всі рішення ви повинні ухвалювати, спираючись виключно на власні потреби та бажання. І по-третє, важливо пам’ятати, що у вас тільки одне життя, і варто його прожити з тим, з ким хочеться, а не з тим, з ким треба (на думку оточуючих).
Заради зручності
Спільне житло, спільне джерело доходу, небажання з’ясовувати стосунки з партнером чи наново будувати побут – усі ці причини можна умовно поєднати в одну категорію «зручність».
Якщо ваші стосунки не приносять вам щастя, але ви не поспішайте розривати їх, оскільки не бажаєте щось змінювати, побоюючись, що вам буде складно і некомфортно будувати життя з нуля, подумайте, а чи варте воно того. Адже на кону – ваш стабільний психоемоційний стан, задоволеність життям та добробут загалом.
Якщо ви виправдовуєтесь затишними квадратними метрами, загальною іпотекою або добротою партнера, а в душі глибоко нещасні, не потрібно ігнорувати ваші бажання – згодом внутрішній дискомфорт вирветься назовні, а тому не варто затягувати цей момент і нести на собі важкий тягар.
